Освітня програма

№ п/п

Назва навчальної програми

1

Українська мова. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи»

2

Українська література. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи»

Біологія. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 5-9 класи»

Всесвітня історія. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 7-9 класи»

Географія. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. «Географія. 5-9 класи»

Зарубіжна література. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-9 класи»

Інформатика. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5-9 класи»

Історія України. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5-9 та 10-11 класи»

Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5-9 класи»

Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 5-9 класи»

Основи здоров’я. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я. 5-9 класи»

Правознавство. Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання. 5-9 класи»

Фізика. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів, 7-11 класи

Фізична культура. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи

Хімія. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»

Англійська мова. Навчальна програма  з іноземних мов для учнів 5-9 класів.

Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес організовується у Раківській гімназії в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Освітня програма гімназії  передбачає досягнення здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити умовисновки та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні спостерігають за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчальнопрактичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітній процес проводиться за очною (денною) формою навчання, а під час введення карантину – дистанційною. Під час дистанційного навчання працювати на сайті «Класна оцінка», мережі «Viber» та платформі «Google meet»

Розділ 6. Оцінювання навчальних досягнень учнів

1-4 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів проводиться відповідно до наказу МОН України від 13 липня 2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1—4 класів закладів загальної середньої освіти».      Виокремлюють два об’єкти формувального оцінювання: процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення очікуваного результату; результат навчання на певному етапі.

Об’єктивні результати навчання: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/ очікуваних результатах  навчання, визначених у програмах.

 Особистісні надбання учня/учениці: активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення, які виявляє він/вона.

       Основні функції оцінювання: формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції.

   Результати оцінювання особистісних надбань (старанність, уважність, активність тощо)  учнів у 1-4 класах виражаємо вербальною оцінкою.

  Об’єктивні результати  (компетентності – знання, уміння, навички) навчання у 1-2 класах виражаємо вербальною оцінкою та 3-4 класах за рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 30.08.2023 р.)  виражаємо рівневою оцінкою.

Вербальне оцінювання фіксується позначками: «√» - символ перемоги, сформовано!, «/», «//» в процесі формування, «   » не сформовано, не ставиться жодна позначка.

Тематична діагностувальна робота проводиться у 2-4 класах після опанування певної теми/частини теми, кількох менших тем чи розділу протягом навчального року. Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності, з яких можна отримати об'єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов'язаних очікуваних результатів навчання учнів. У 3—4 класах

проводимо комплексні діагностувальні роботи, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі. Обсяг завдань ТДР визначаєсо з урахуванням вікових можливостей учнів, тривалість виконання завдань протягом 1 навчальної години. Оцінювальні судження щодо виконання письмової роботи учитель записує у зошити учня.

Підсумкову (річну) оцінку визначаємо з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Її фіксуюємо у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу записуємо номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу — записуємо ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записуємо лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Свідоцтво досягнень підписує учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти. Оригінал документа зберігають батьки учня/учениці чи особи, що їх замінюють.

Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою, зберігають в особовій справі учня. В особовій зазначаємо рішення про переведення до наступного класу.

5-6 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів проводиться відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН України від 01.04.2022  № 289. За рішенням педагогічної ради від 30.08.2023 № 1 оцінювання результатів навчання 5 класу здійснювати поточне, тематичне, семестрове та річне з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначати цифрами від 1 до 12.

Складниками системи оцінювання навчальних досягнень школярів 5 класів НУШ є:

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання

Цей вид оцінювання, окрім рівневого або бального, може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). 

Поточне оцінювання

Метою цього виду контролю є встановлення рівня опанування навчального матеріалу та коригування застосовуваних технологій навчання. Оцінювання має бути спрямоване на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, проводитись у формі індивідуальної та фронтальної роботи класу й мати мотиваційно-стимулюючий характер.

Підсумкове оцінювання складається з таких видів оцінювання:

Тематичне оцінювання. Залежно від специфіки навчального предмета воно здійснюється на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без них. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються (наказ МОН № 289 від 01 квітня 2022р.). 

Семестрове оцінювання. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених Держстандартом (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р.), та відображається у класному журналі та Свідоцтві досягнень (Наказ МОН № 289 від 01 квітня 2022 р., додаток 1). Залежно від специфіки навчального предмета семестровий контроль може бути комплексним і проводитись у формі тестування тощо. Завдання для його проведення розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів та охоплюють найбільш актуальні розділи й теми навчальної програми. Педагог має право змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, але у цьому випадку слід попередити про це учнів на початку семестру. 

Річне оцінювання. Здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри, окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. 
Підсумкове оцінювання результатів навчання заповнюють у класному журналі в окремих колонках без зазначення дати. Якщо рівень результатів навчання школяра неможливо визначити, у класному журналі та Свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)». 

Фіксація записів «Аудіювання», «Говоріння», «Читання», «Письмо» тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.

За рішенням педагогічної ради № 1  від 30.08.2023 року заклад освіти прийняв рішення оцінювати учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура».

 Основними видами оцінювання результатів навчання учнів з цих освітніх галузей в 5 класі НУШ є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Тематичне оцінювання здійснювати на підставі поточного оцінювання освітньої діяльності учнів  за певний період. Оцінка за семестр ставиться за результатами поточного оцінювання та контролю загальних результатів. Річне оцінювання здійснювати на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри.

7-9 класів

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних балів, різних видів робіт та навчальної активності школярів.

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестровий бал у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових (скоригованих) балів. Скоригований семестровий бал не може бути нижчим за семестровий. Якщо учень не підвищив результат, запис у колонку «Скоригована» не робиться.